Цьогоріч, у скорботний День пам’яті жертв Голодоморів, ми втретє вшановуємо мільйони загублених життів в умовах повномасштабної геноцидної війни Росії проти України. Ця трагічна дата набуває особливого сенсу, адже сучасні події є прямим продовженням тієї ж агресивної, імперської політики, яка століттями спрямована на знищення української ідентичності та державності. Ми згадуємо не лише Голодомор 1932-1933 років, але й масові штучні голоди 1921-1923 та 1946-1947 років, які були інструментами контролю та придушення українського народу.

Читати далі: ДЕНЬ ПАМʼЯТІ ЖЕРТВ ГОЛОДОМОРІВ!

Глибока рана в історії: Голодомор 1932-1933 років

Найжахливішим та наймасштабнішим був Голодомор 1932-1933 років, який офіційно визнаний геноцидом українського народу. Це була свідома політика радянської влади, спрямована на винищення українських селян, які чинили опір колективізації та вимагали незалежності. Ця страшна трагедія забрала життя мільйонів людей, призвела до того, що цілі села назавжди зникли з мапи України. Це не просто статистичні дані – це розбиті родини, ненароджені покоління, спустошені землі. Це глибока рана, яка й досі болить у колективній пам’яті українського народу.

Організований російською владою, цей штучний голод був не лише злочином проти людяності, а й спробою зламати дух українців, знищити їхню волю до свободи та самостійного розвитку.

---

Вшанування пам’яті та свіча єднання

Учні групи 12 Львівського професійного коледжу сфери обслуговування та поліграфії не залишилися осторонь цієї болючої теми. Вони розповіли про страшні трагедії Голодомору 1932-1933 років, згадали про мільйони невинних життів, обірваних голодом. Цей захід став важливим уроком історії, що допомагає молоді усвідомити масштаби трагедії та її наслідки для сучасного покоління.

Кульмінацією вшанування стало запалення свічок пам’яті. Кожен вогник, що мерехтів у темряві, був вияв нашої скорботи, пам’яті та віри в майбутню Перемогу. Ці свічки символізують незламність українського народу, його здатність вистояти попри всі випробування та відродитися.

---

Ціна свободи та гідності

Пам’ять про Голодомор – це нагадування про ціну свободи та гідності. Це заклик до кожного українця пам’ятати свою історію, не допускати її спотворення та боротися за правду. Уроки минулого мають стати надійним щитом проти будь-яких спроб зазіхнути на нашу державність та національну ідентичність.

Сьогодні, коли Росія знову намагається знищити Україну, геноцидні дії минулого набувають нового, жахливого виміру. Тому як ніколи важливо пам’ятати: Україна пам’ятає! Світ визнає! Ця пам’ять є нашою зброєю, нашим джерелом сили та натхненням для боротьби за світле майбутнє, де подібні злочини ніколи не повторяться.

Як ви вважаєте, чому так важливо зберігати пам’ять про Голодомор і передавати її майбутнім поколінням?