У сучасному світі, сповненому інформаційного шуму та стресів, вміння знаходити внутрішній спокій та ефективні способи зняття психологічної напруги є надзвичайно цінним. Саме тому 18 грудня 2024 року у Львівському професійному коледжі сфери обслуговування та поліграфії, в рамках інноваційного проєкту “Жива бібліотека”, відбувся унікальний захід, присвячений темі: “Мандала – терапія”.
Читати далі: Реалізація проєкту “Жива бібліотека” (18.12.2024 року). Тема живого спілкування: “Мандала – терапія”
Знайомство з арт-терапією: Мандала як інструмент гармонізації
Практичний психолог та соціальний педагог коледжу ознайомили учнів з одним із різновидів арт-терапії – методикою розслаблення за допомогою творчості, яка називається Мандала. Учні дізналися, що мандала (у перекладі з санскриту означає “коло” або “центр”) – це символічний малюнок, часто круглої форми, що традиційно використовується у східних культурах для медитації та досягнення внутрішньої гармонії.
На семінарі було пояснено, що мандала-терапія – це не просто малювання. Це процес, який дозволяє людині зануритися у свій внутрішній світ, висловити емоції, думки та переживання через кольори та форми. Малювання мандал допомагає:
- Зняти психологічну напругу: Зосередженість на процесі створення візерунка відволікає від стресових думок та допомагає розслабити розум.
- Знизити рівень тривожності та стресу: Монотонні, повторювані рухи при малюванні мають заспокійливий ефект.
- Покращити концентрацію уваги: Процес вимагає зосередження на деталях та кольорах.
- Розвинути творчі здібності: Учні могли вільно обирати кольори та візерунки, виявляючи свою індивідуальність.
- Стимулювати самопізнання: Через обрані кольори та форми людина може краще зрозуміти свій внутрішній стан та емоції.
Концентрація на почуттях і відчуттях
Особливий акцент під час заняття був зроблений на тому, щоб навчити учнів концентрувати увагу на своїх почуттях і відчуттях. Під час малювання мандали студентам пропонувалося прислухатися до свого внутрішнього стану, відстежувати емоції, які виникають, та відображати їх у виборі кольорів та елементів малюнка. Це не лише сприяє кращому розумінню себе, а й допомагає усвідомлено керувати своїм емоційним станом.
Практична частина заходу дозволила кожному учневі створити власну мандалу, використовуючи надані матеріали та свою уяву. Цей творчий процес став для багатьох несподіваним відкриттям, показавши, як просто і водночас ефективно можна знімати стрес та гармонізувати свій внутрішній світ.
Проєкт “Жива бібліотека” вкотре довів свою ефективність, пропонуючи студентам неформальні та інтерактивні формати навчання, що сприяють їхньому психологічному розвитку та благополуччю.
Як ви вважаєте, чи варто впроваджувати подібні арт-терапевтичні методики у шкільну програму на постійній основі?
