Тарас Шевченко – це не просто ім’я в історії, це наша душа, наша мудрість, наша сила. Він залишається неймовірно сучасним та актуальним, незважаючи на те, що 9 березня 2025 року виповнилося вже 211 років від дня його народження. Його слово – це незмінний маяк для українців, що освітлює шлях до свободи та самобутності.
Читати далі: Тарас Шевченко – наша душа, наша мудрість, наша сила.
“Шевченко — наш. Він для усіх століть…” у Львівському коледжі
З нагоди Шевченкових днів, 10 березня, у Львівському професійному коледжі сфери обслуговування та поліграфії відбувся зворушливий літературний вернісаж «Шевченко — наш. Він для усіх століть…». Під керівництвом Людмили Гриценко, викладача української літератури, цей захід об’єднав учнів та педагогічних працівників у спільній любові до Великого Кобзаря.
Свою любов до Шевченка через радіозв’язок передали не тільки студенти коледжу, а й викладачі, зокрема Роман Степанович Зарума та Мирослава Володимирівна Лефменко. Це підкреслило, як глибоко творчість Кобзаря вкорінена в серцях різних поколінь українців.
Шевченко – зброя, ліки, голос Перемоги
Шевченко – велика невмируща слава українського народу. Він не боявся говорити правду, і його слова досі є живим джерелом натхнення та опору. «Борітеся – поборете!» – ці його слова звучали на Майдані у 2014 році, ставши гаслом боротьби за гідність. А пророчі слова «Вогонь запеклих не пече» сьогодні повторюють українські воїни на передовій, черпаючи з них силу та незламність.
Його вірші – це не музейні експонати. Вони – зброя. Вони – ліки. Вони – голос, який кличе до свободи. Коли українці читають «І на оновленій землі врага не буде, супостата», вони вірять, що так і буде. Коли повторюють «Борітеся – поборете», вони знають, що переможуть. Шевченко вчить нас вірити у свою силу, у свою землю та у свою перемогу.
Живий Шевченко: у серці кожного борця за Україну
Справжній Шевченко – це не скам’янілий бюст, не далекий історичний образ. Він живий. Він у кожному, хто бореться за Україну! Він у наших воїнах, що стоять на захисті рідної землі, у волонтерах, що підтримують їх, у кожному українці, що плекає рідну мову та культуру.
Ми, нащадки, будемо завжди берегти у своєму серці той вогник любові до Вітчизни, який запалив поет своїми безсмертними творами. Це вогник, що передається з покоління в покоління, нагадуючи нам про нашу ідентичність, нашу незламність та нашу спільну мрію про вільну та незалежну Україну.
Який вірш Тараса Шевченка є для вас найзнаковішим у сучасних реаліях?
